Солдат…Офіцер…Військовий… Люди ці обрали шляхетну, однак нелегку  професію, метою якої є - захист своєї Батьківщини,особливо у важкі хвилини. Шкода,  що ці важкі хвилини для України настали. Зараз, на Сході держави, військовослужбовці виборюють нашу свободу і Незалежність. Серед них і колишні учні мукачівських шкіл.

17 жовтня в ЗОШ №6 відбулася цікава зустріч з  українськими воїнами - учасниками АТО, військовими 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної Туркестансько-Закарпатської бригади. Учасниками зустрічі були  учні 8-10 класів.

Як тільки військові увійшли в зал, ми, оплесками вітали їх. Зустріч розпочала заступник директора по виховній роботі Еріка Омелянівна Маріян. Вона попросила розповісти  про військові будні неоголошеної війни, що насправді відбувається в зоні АТО. Молоді воїни відповідали чітко та коротко. Кожен із них поділився першими враженнями  від побаченого та почутого. Відзначили,  що не варто вірити в те, що показують в новинах, що винна у всьому  влада, а страждає тільки народ.

Після  розповіді  ми  мали  змогу подивитися фільм  про те, що відбувається на сході України. Побачили вибухи гранат, кулі, танки, розвалені будівлі, як зовні, так і всередині, та ще багато страшного, що вразило нас. Після перегляду фільму ми розпитували їх: «Як вас зустрічали вдома?», «Чи забезпечені ви одягом, харчами?», «Чи допомагають вам країни Європи?».  На ці всі питання ми отримали  змістовну відповідь, і на згадку про цю зустріч,  мої однокласниці сплели фенічки в патріотичних кольорах  і пов’язали їх на руки хлопців.

Військові побажали юнакам, майбутнім захисникам Батьківщини: терпіння, успіхів, а головне – завжди прислухатися до порад батьків, бо вони тільки тепер зрозуміли, який великий скарб - рідна земля, Вітчизна, батьки та друзі.

Ми, учні, зі свого боку, щиро вдячні організаторам зустрічі за можливість поспілкуватися з справжніми героями – захисниками Батьківщини. Від усього серця бажаємо воїнам мужності, безстрашності у нелегкому протистоянні з ворогами та з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі з ними!

Війна – це горе, жах і втрати,

Важко матерям це серцем відчувати.

Тому просимо Вас в бою вистояти,

Й додому з перемогою повертатись.

Ми будемо Богу молитись,

Щоб ворожі кулі Вас оминали,

А ми вдома будемо чекати

І батькам у всьому допомагати.

                                                                              Рипкович  Адріана,

                                      учениця 10 класу ЗОШ №6