Афганістан... Від цього слова пахне димом, розпеченим залізом, смертю. Кажуть, що коли помирає одна людина - це трагедія, а коли гинуть сотні, тисячі - статистика. Невже під одним буденним словом "статистика" можна заховати загублену юність, втрачене навіки кохання, життя? Ні, старшно так думати!

Не одним сивим пасмом закосичена дата 15 лютого, день, коли нарешті в далекому 1989 році закінчилась для народів СРСР десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані. Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в чубах воїнів - інтернаціоналістів.

17 лютого 2016 року в Мукачівській спеціалізованій школі І-ІІІ ст. №16 відбулась зустріч з воїном-інтернаціоналістом Гуральником Іваном Васильовичем та учнями 9-х класів.

Іван Васильович розповідав учням про те, як проходила служба радянських солдат у Афганістані. Скориставшись нагодою вихованці гуртка «Юний журналіст» задали декілька питань герою.   З інтерв’ю члени гуртка дізнались, що Іван Васильович  в Афганістан попросився сам. Хотів  себе випробувати, як офіцер. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Учні разом з офіцером вшанували пам'ять воїнів-афганців, які загинули, виконуючи свій громадянський обов'язок в Афганістані.