Розпочалися зимні канікули! На вулицях чути дзвінкий щирий дитячий сміх, повсюди розвішені гірлянди і пахне мандаринами… Йде підготовка до Нового Року, а гурток «Юні журналісти»,  знову долає перешкоди для здобуття нових знань. З початком зимніх канікул наш гурток відправився до Львову для того, щоб відвідати факультет журналістики Львівського Національного університету імені Івана Франка та ознайомитися з його роботою.

 Приїхавши, ми дуже здивувалися скульптурам, архітектурним окрасам, іконам, музеям, картинним галереям, що прикрашають місто. Львів, заснований XIII століття, так і дихає історією. Архітектура надихає людей на спогади, нагадує собою багато різних історичних подій, відомих людству. Найбільше захопило дух у юних журналістів, коли вони побачили церкви різних епох, ікони та барельєфи церковної тематики, тому що ці витвори мистецтва сповнені високої духовності.

Потім гуртківці відвідали історичний музей Львівського університету, який знаходиться у головному корпусі. Львівський університет засновано 1661 року, музей був організований набагато пізніше. Там ми мали змогу побачити старовинні експонати Львівського університету – монети, книги, винаходи та прилади, якими користувались колись, портрети та бюсти ректорів за часи заснування та розквіту університету і герб -  та послухати цікаву розповідь про розвиток науки та літератури з часів заснування Львову.

Після цікавої та змістовної екскурсії гурток вирішив помилуватися містом. Львів дійсно дивовижний, особливо взимку. Гуляючи по вулицях Львову, ми завітали до крамниці «Шоколадниця», де шоколад готується на наших очах,до музею магнітів (там знаходилось безліч магнітів на будь-який смак).

Роздивляючись будинки, ми побачили гарну дівчину, вдягнену в одяг польської панянки ХІХ століття, що продавала червоні солодкі півники. Чи не хотілось кому-небудь хоча б далеко у дитинстві скуштувати півника на паличці? Згадуючи дитячі казки «Гуси-лебеді», «Червона квіточка» і багато інших, мені іноді хочеться стати героєм цього твору, самій піти на ярмарок та купити справжнього червоного півника… Усі діти залюбки їли смачних півників, що нагадували дитячі світлі щирі казки.

Завітали ми також до сувенірних крамниць – чого там тільки не було: різні картини, магніти, посуд, одяг, навіть медові пряники, і все це дихало ароматом Львову, його вулиць та площ - це неймовірні враження подиву та щастя.

Підвечір усі вирішили помилуватися панорамою міста з вежі, що знаходилася на місцевій ратуші. Підійматися вгору було дуже лячно, тому що вежа мала 65 метрів вгору, а крутий підйом складався з 306 сходинок, але це того коштувало : місто підвечір здається якимось Південним полюсом, де чаклують ельфи і Санта Клаус.

В кінеці дня юні журналісти пішли покататися на ковзанах. На вулиці вже темніло, та, не дивлячись на це, на катку було дуже багато дітей. На їхніх обличчях можна було прочитати задоволення, вони випромінювали радість, і все це було відчутно. Гуртківці надягли ковзани і почали кататися на катку, ніби пропливаючи між людьми. Перед очима пропливав з миттєвою швидкістю весь день,всі пережиті відчуття, і хотілося повернути все знов, та вихованці гуртку журналістики вже чекали другого дня!..

Після насиченого подіями дня, всі, вимучені, але задоволені, повернулися до готелю. Він нагадував рідний дім : затишні кімнати, кухонька та ванна кімнатка. Діти заселили готель і почали готуватися до сну. Перед сном,як велика дружня родина, всі сиділи, п’ючи чай і ділячись враженнями за першого дня у Львові. Сімейний затишок, не зважаючи на віддаленість від дому, дуже згуртував дітей між собою, роблячи їх однією командою.

Другий день також був дуже активним. З  самого ранку, поки сонні львів’яни повільно йшли на роботу, веселі й бадьорі юні журналісти вже збирались на Високий замок на чолі з Олександром Петровичем, викладачем факультету журналістики, який люб’язно погодився провести екскурсію по місту. Забирались ми довго й тяжко, але, як відомо, шляхів без перепон не існує. Дійшовши піку гори всі завмерли від побаченого: Львів став перед нами, як велике, могуче місто без початку й кінця… Хвилина тиші… і знову гуртківці крокують за новими емоціями.

 На цей раз ми прийшли на факультет журналістики Львівського університету ім. І.Франка, де потрапили у саму гарячу пору студентів - сесію. Ігор Полянський, викладач кафедри зарубіжної преси та інформації, розповів нам про життя й навчання майбутніх журналістів. Сидячи за партами в маленькій аудиторії здалося на хвильку,що усі присутні - студенти, що вчаться на журфаці, а він наш лектор… Мрії,мрії… Хоча все у наших руках! Для заключення вдалої екскурсії вихованці гуртку завітали на новорічний ярмарок. Це один з  небагатьох ярмарків, що насправді є новорічним. Згадуються старі часи, коли продавалися медові пряники та сирні пончики. На ярмарку пахло медом, різними солодощами, навкруги були розвішені новорічні подарунки, різні вироби зі скла, кераміки та каменю, що не знайдеш будь-де, а на обличчях дітей і дорослих сяяли посмішки. Все це доповнювала велика міська новорічна ялинка, прикрашена різнобарвними ялинковими іграшками. Ярмарок додав до нашого життя купу позитивних емоцій, чого іноді нам так не вистачає.

Львів - це одне з найпрекрасніших, найстаріших та найдивовижніших міст, що може бути на землі. Будучи там,будь-кому може здатися, що це казка – ніщо інше, емоції здивовано-радісні, а кожна людина - принц або принцеса…

Гурток «Юні журналісти» дуже тішиться тим, що мав змогу подихати ароматом кави та шоколаду, пройтися вулицями та площами міста, які насичені архітектурними пам’ятками,скульптурами та барельєфами, дізнатися багато нового та цікавого про факультет журналістики Національного Львівського університету та просто гарно провести час на зимніх канікулах. 

Олександра Софілканич,

гурток «Юні журналісти»,

Мукачівський Будинок школярів.